Мовні
барви
Мова
– це наша національна ознака,
в мові – наша культура,
сутність нашої свідомості.
Іван
Огієнко
|
Слово
|
Значення; синоніми
|
|
Узи́мку
(взи́мку)
|
У зимовий
час; зимою, холодами, за білих мух; діал.
Узимі (взимі), узиму (взиму).
|
|
Позе́мка
|
Низовий
вітер узимку, а також сніг, який переноситься цим вітром.
|
|
Дубі́ти
|
Втрачати чутливість,
гнучкість, рухливість від холоду ( про людину, частини її тіла). // Ставати
твердим, густим, жорстким. //перен.
Втрачати здатність рухатися, застигати в якому-небудь положенні від страху,
захоплення, здивування, напруги, морозитися; коцюбнути, клякнути, заклякати.
|
|
Хуртови́на
|
1. Сильний
вітер із снігом; завірю́ха, хуртови́на, мете́лиця, ві́хола,заметі́ль, ху́га,
заві́я, снігові́й, сніжни́ця, хугові́й, юга́, хви́ща розм., хугави́ця розм.,хурделиця
розм.
2. Буря,
ураган.// перен., розм. Те саме, що
вихор.
3. перен.,
розм. Нещастя, знегода, тяжка година і т. ін.
|
|
Холодне́ча
|
1. Дуже великий
холод; мороз, сту́дінь розм., сту́жа
розм., дю́дя дит., студене́ць заст.
2. Те саме,
що холодність (холодне, байдуже ставлення до кого-, чого-небудь;
бездушність).
|
|
Дрижаки́
|
Часте здригання,
тремтіння тіла від холоду, страху,
хворобливого стану і т. ін.
|
|
Па́морозь
|
Схожі на
іней атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках
дерев, дротах і т. ін.; // перен. наліт
холодності, відчуженості.
|
|
О́желедь
|
Кристали льоду
або снігу, якими обростають стовбури й гілки дерев, дроти тощо.
|
|
Ожеле́диця
|
Тонкий шар
льоду на поверхні землі.
|
|
Поро́ша
|
Пухкий сніг,
переважно перший або який щойно випав.
|
|
Запоро́шувати
|
1. Покривати,
притрушувати що-небудь (про сніг, порошу).
2. Заносити
в око (очі) порошинку, викликаючи подразнення слизової оболонки.
3. Вкрити
що-небудь порохом, пилом або взагалі чимсь дрібним, сипким.
|
|
Про́лизень
|
Промите течією
місце в льоду (звичайно на річці); пролиз, опар; (для дихання риби)
продухвина, продуховина.
|
|
Кучугу́ра
|
Невелика полога
гора; розм. те саме, що купа; замет
(кучугура снігу).
|
|
Лави́на
|
1. Величезна
маса снігу, льоду, що зсувається з гірських схилів; сніговий обвал.
2. перен. Велика кількість, сукупність кого-,чого-небудь, що
нестримно рухається суцільною масою.
|
|
Буру́лька
|
Льодинка, що
утворилася при стіканні рідини і має форму загостреної донизу палички; мерзля́к,
вису́ля, вису́лька, ко́пень.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар