Мова – втілення думки.
Що багатша думка, то багатша мова.
Любімо її, вивчаймо
її, розвиваймо її! Борімося за красу мови,
За правильність
мови, за присутність мови, за багатство мови…
Максим Рильський
|
Слово
|
Значення; синонім
|
|
Безме́жжя
|
Безмежні простори; безме́жність,
безбере́жжя, безконе́чність, безкра́йність, бе́змір, безмі́р’я, неогля́дність,
неозо́рість, неося́жність, бе́зкрай рідко;
перен.надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь.
|
|
Бережи́на
|
Узбережжя, берег.
|
|
Бережина́
|
Берегова або лугова трава,
берегове або лугове сіно.
|
|
Верхові́ття
|
Верхня частина дерева, верхні
гілки.
|
|
Верхогі́р’я
|
Вершини гір.
|
|
Видноколо
|
Частина земної поверхні, яку
можна бачити на відкритій місцевості; о́брій, горизо́нт, кругови́д, виднокра́й
поет., небокра́й.
|
|
Ви́долинок
|
Невелика і неглибока
уголовина; ба́лка, ви́балок, ви́долинка рідше,
ви́ярок (переважно меншого розміру)
|
|
Відти́нок
|
Частина простору або часу;
відрі́зок, інтерва́л, шмато́к, урі́зок рідше,
промі́жок (про час), діля́нка (простір).
|
|
Гала́світа
|
Невідомо куди; кудись,
хтозна-куди.
|
|
Гладі́нь
|
Рівна, гладка поверхня.
|
|
Гуща́вина
|
Місце, де дерева або кущі
ростуть дуже густо; густі зарості чого-небудь; гущина́, гу́щавінь розм., гу́щава діал., гу́щак рідко.
|
|
Далечі́нь
|
Далекий простір; розм. далекий край, далека дорога;
далечина́, да́леч, далина́, даль.
|
|
До́світок
|
Час доби перед сходом сонця,
світанком; до́світ, до́світки рідше,
передра́ння, передсвіта́нок, передсвіта́ння, пере́дсві́т розм.,засвіт розм., передра́нь розм.
|
|
По́дув
|
Порив (вітру і т.ін.); повів,
повівання.
|
|
Полони́на
|
Безліса ділянка верхнього
поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу;
випас, попас, паша, (за селом) вигін, (на облозі) толока, (в огорожі біля
хати) пастівень, пастівник, пасовище, паровиця рідше, га́ля діал.
|
|
Роздо́лля
|
1. Вільний, широкий простір;
широчінь, привілля.
//Відкрите, незахищене місце;
рівнина.
2. розм. Відсутність будь-яких обмежень у чому-небудь; повна свобода
дії.
|
|
Тверді́нь
|
1. книжн. Небесне склепіння, небозвід; небо.
2. Тверда поверхня
чогось; маса, товща чогось твердого. Земна твердінь - земля, суходіл, земна куля.
|
|
Шлях
|
Смуга землі, призначена для
їзди та ходіння; доро́га, путь, тракт заст.;
шосе́, соше́ розм., (з асфальтовим,
бетонним тощо покриттям); тра́са, магістра́ль рідше (яка з’єднує великі міста, важливі центри); гости́нець розм. (перев. Велика, бита); путі́вець
(перев. польова); манівці́ розм.
(кружна, обхідна); просте́ць розм.
(пряма); ка́м’ янка діал.(брукована).
|
Пишаймося нашою барвистою мовою!
Немає коментарів:
Дописати коментар